методика навчання орфографії

методика навчання орфографії

Методика навчання орфографії У свій час обгрунтувалися різні підходи до навчання. – забезпечити необхідні умови для навчання орфографії. Удосконалювати процес навчання мови можна тільки за умови засвоєння учнями загальних понять курсу, а саме основних наукових правописних термінів.

Засвоєння орфографії забезпечується вмілим використанням методів теоретичного вивчення рідної мови. Добір методів, прийомів і вправ для кожного конкретного випадку при вивченні орфографії має бути винятково дбайливим, враховувати вікові особливості дітей, рівень їхнього розвитку й те, які психічні якості учнів удосконалюються: пам’ять, увага, сприйняття тощо. Стаття на урок Українська мова скачати.

Методи і прийоми навчання орфографії. Вибір методів. Мовний аналіз і синтез. Імітаційні методи. Методика вивчення окремих тем з орфографії: вимова і правопис слів з ненаголошеними" [в], [и] в коренях; вимова і правопис слів із дзвінкими і глухими приголосними звуками; правопис префіксів; правопис слів з апострофом. Орфографічні вправи: систематичність і послідовність вправ, різновиди вправ. Роль списування у формуванні правописних навичок. Види списування.

Методика навчання орфографії. План. 1. Місце і значення орфографії у шкільному курсі. 2. Роль правил. 3. Методи і прийоми. Орфографія (від гр. orthоs — правильний і grapho— пишу) — це система загальноприйнятих правил про способи передачі звукової мови на письмі. Значення орфографії в шкільному курсі української мови витікає із соціального значення орфографічної норми, яка, як і інші норми, е невід'ємною рисою літературної мови.

Глава: МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ОРФОГРАФІЇ. ВУЗ: ТНПУ. Отже, навчання орфографії має починатися з оволодіння повністю усвідомленими діями. Такі дії можливі лише за умови засвоєння орфографічних правил, у яких узагальнено фонетичні, лексичні та інші особливості слів як мовних одиниць. Процес формування орфографічних дій і навичок правопису.

Завдання методики вивчення орфографії: ознайомитися з розділом методики навчання української мови, що визначає нори писемної форми мовлення; усвідомити завдання вивчення орфографії; осмислити поетапне, системне засвоєння правописного матеріалу в шкільному курсі мови; оволодіти ефективними методами, прийомами, засобами роботи над формуванням орфографічних умінь і навичок.

Для успішного навчання орфографії велике значення має якість дидактичного матеріалу. Цікаві, різноманітні за змістом речення й тексти зміцнюють орфографічні навички і разом з тим підвищують рівень знань і загальний розвиток учнів. Методика вивчення байок. Робота над байкою починається з 2 класу, бо байка має алегоричний зміст. Для того щоб діти могли зрозуміти зміст байки треба використати їх знання про тварин.

Лінгвістичні основи навчання орфографії в навчальному закладі. Особливості методики формування у школярів орфографічних навичок на морфологічній основі. Психологічні фактори навчання правопису. Проведення групових та індивідуальних бесід зі школярами.

Не зважаючи на певні здо-бутки в методиці навчання орфографії, проблема формування у школярів правописних умінь і на-вичок потребує подальшого вирішення. Перспек-тиву її розв’язання вбачаємо у зв’язку з роботою над зв’язними висловлюваннями. Таким чином, актуальність визначається, з одного боку.

Орфографічні правила Орфографічні правила визначають вибір написань у таких випадках письма: а) позначення звуків буквами в словах (правила правопису слів з ненаголошеними [е], [и], а також із дзвінкими і глухими приголосними); б) написання слів разом і окремо; в) уживання великих букв на початку речення і у власних назвах; г) у разі перенесення слів із рядка в рядок; д) у разі скорочення слів та їх сполук (ВНЗ, фізхвилинка тощо). ОРФОГРАМАосновна одиниця орфографії написання, яке.

Навчання орфографії в початковій школі. Основні поняття методики орфографії. Орфографія (від грец. Orthos - правильний і grapho - пишу) - система правил написання слів, що склалася історично і прийнята в якості норми писемного мовлення. Ці правила представлені п'ятьма розділами

Методика навчання української мови в чередніх освітніх закладах / Колектив авторів за редакцією М.І.Пентилюк: М.І.Пентилюк, С.О.Караман, О.В.Караман, О.М.Горошкіна, З.П.Бакум, М.М.Барахтян, І.В.Гайдаєнко, А.Г.Галетова, Т.В.Коршун, А.В.Нікітіна, Т.Г.Окуневич, О.М.Решетилова. - К.: Ленвіт, 2004. - с. 162 - 172.

Методика навчання фонетики. Робота з багатозначними словами. Розширенню й активізації словника учнів, розвитку їхнього мислення і мовлення сприяють і спостереження за багатозначністю слів. Ця робота передбачає; - Усвідомлення учнями того, що слово має два або більше лексичних значень; - Точність уживання багатозначних слів у мовленні. Усвідомлення природи багатозначних слів готує учнів до засвоєння явища омонімії.

Тема. Методика навчання орфографії. Види орфографічних вправ. 12. Мета: оволодіти методичними вміннями, які ґрунтуються на засвоєнні принципів, методів навчання орфографії, основних видів вправ, спрямованих на формування в учнів правописних умінь, розв’язання орфографічних завдань, розвиток орфографічної пильності. Облік помилок, методика роботи над їх подоланням. 8. Орфографічний розбір і його види. 9. Вимоги до уроків навчання орфографії. Література.

Не зважаючи на певні здобутки в методиці навчання орфографії, проблема формування у школярів правописних умінь і навичок потребує подальшого вирішення. У початковій школі не всі учні однаково оволодівають основами грамотного письма. Тому діти з різними задатками і здібностями потребують диференційованого підходу в навчанні.

Сучасна методика навчання орфографії пропонує активні прийоми, які сприяють кращому засвоєнню програмового матеріалу, однак процес вироблення вмінь і навичок грамотного письма ще залишається дуже складним. У своїй роботі прагну найголовнішого – щоб діти на уроці думали, аналізували, доводили. Суть досвіду

Основні прийоми навчання орфографії. Види орфографічних вправ, методика їх проведення. Причини виникнення орфографічних помилок, способи їх запобігання. 2.3. Методика навчання лексики і фразеології. Зміст шкільного курсу лексикології. Значення, місце й принципи вивчення лексики.

Навчання орфографії завжди цікавило педагогів, лінгводидактів, а також учителів-практиків. Таку проблему досліджували науковці: В. Бардаш М. Вашуленко М. Львов О. Савченко О. Хорошковська Практичні особливості орфографічних навичок описували Н. Воскресенська ,Н. Грона ,А. Каніщенко, Г. Козачук , Г. Ткачук та інші. У методиці навчання української мови відомі різні види списування. Їх. застосовуються не тільки в 1, але й в 2–4 класах.

Антиграматичний напрям в методиці навчання орфографії був започаткований у німецькій педагогіці. Там панівною теорією була механістична. Вважалося, що правописом можна оволодіти шляхом довготривалого механічного списування, яке приймалося за основний метод навчання грамотного письма. Родоначальником цієї теорії був німецький педагог Борман.