реферат без верби і калини нема україни

реферат без верби і калини нема україни

Шкільний твір на тему "Без верби та калини нема України" — розвиток зв'язного мовлення, зразок та варіанти написання на УкрЛібі. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян — береза, у канадців — клен, а в українців символами є верба і калина. Недарма кажуть: без верби та калини нема України. З давніх-давен українці шанували вербу. Часто в українському краєвиді можна побачити її схиленою над самою річкою. Казали: "Де верба — там і вода". Саме вербові гілочки використовували для розшукування під землею води. А там, де росте верба, — обов'язково буде вода.

Учитель. Вічним символом України стала і верба. “Без верби та калини нема України” – каже прислів’я. Справді, важко уявити нашу землю без верби. Тут зростає її понад тридцять видів – берегами річок, озер, ставків: біля криниць і джерел. Своїм корінням верба зміцнює круті схили та греблі, її висаджують обабіч шляхів, на левадах, луках, галявинах. Міністерство освіти та науки Рівненськи Державний Гуманітарний Університет. Без верби та калини нема України. План-конспект уроку. з народознавства.

(Леся Українка). Посередині дошки: «Без верби і калини нема України». Я син червоної Волині, Ніхто якої не зборов, Її ненависть і любов. Жаріє вічно у калині. (О. Богачук). На столі, накритому білою скатертиною, лежать пироги з калиною, калиновий напій, кетяги калини. Чути звуки сопілки. - Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас, в Україні - калина. Правду каже прислів'я: «Без верби і калини нема України». - З давніх-давен наш народ опоетизовував цей кущ. В часи Хмельниччини ширилась козацька балада, розлилися круті бережечки, де калина символізує дух боротьби за національну незалежність від шляхетської Польщі.

І зараз гілочки верби, освячені в останню неділю перед Великоднем — Вербну, вважаються магічними. Без калини також не можна уявити життя традиційної української родини. Кажуть, що в калині — материна любов і мудрість. Люди дуже цінували калину. Дівчата прикрашали її цвітом коси, а коли достигали ягоди, то вішали їх грона попід стріхою. У народній медицині не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай, а для загоєння ран застосовувався відвар з верби. А скільки було цікавих обрядів, пов'язаних з калиною! Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали вільце молодої. Вірили: якщо зробити з к.

«Без верби та калини немає України» – це українське прислів’я. Воно нагадує нам хто ми такі. Верба та калина – це дерева-символи нашого народу. Ми повинні знати історію, плекати мову та не забувати про своє коріння. Ось тому прислів’я «Без верби та калини нема України» нагадує нам, що ми є дочки та сини своєї Батьківщини.

В Україні – калина та верба. Та й народне прислів’я дуже влучно закріпило за нашою Вітчизною ці рослини: „Без верби і калини нема України”. Символ калини неодноразово зустрічається у віршах українських поетів. Оспівав її і Т.Г.Шевченко: Зацвіла в долині. Червона калина, Ніби засміялась. Дівчинка – дитина. Біля кожної хати на Україні обов’язково ріс кущ калини. Її червоні кетяги прикрашали хату; вони висіли під стріхою, їх клали у вікна між рамами на зиму. Білими квітами калини весною дівчата прикрашали коси. Для українців калина слугувала за ліки. Кожна господиня, обов’язково готувала калинові.

+ Жоден сімейний обряд в Україні не обходився без калини. Весільний коровай неодмінно прикрашали вервечками калини. Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали весільне вільце молодої. Калину вишивали на рушниках, на сорочках, з неї плели вінки тощо. + Прийдуть з України верби і тополі, + Стануть над тобою, листям затріпочуть, + Тугою прощання душу залоскочуть. + Українське село важко уявити без верб. їх висаджували на городах, біля ставу, річки, в кінці греблі, на левадах, на дорогах, що вели в село, на пагорбах, на видолинках, на болоті. Отож, верба росте в кожному регіоні України, вона невибаглива до кліматичних умов. На земній кулі близько п’ятисот різновидів верби, тридцять з них зустрічається в Україні.

В Україні – калина та верба. Та й народне прислів’я дуже влучно закріпило за нашою Вітчизною ці рослини: „Без верби і калини нема України”. Символ калини неодноразово зустрічається у віршах українських поетів. Оспівав її і Т.Г.Шевченко: Зацвіла в долині. Червона калина, Ніби засміялась. Дівчинка – дитина. Біля кожної хати на Україні обов’язково ріс кущ калини. Її червоні кетяги прикрашали хату; вони висіли під стріхою, їх клали у вікна між рамами на зиму. Білими квітами калини весною дівчата прикрашали коси. Для українців калина слугувала за ліки. Кожна господиня, обов’язково готувала калинові.

+ Жоден сімейний обряд в Україні не обходився без калини. Весільний коровай неодмінно прикрашали вервечками калини. Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали весільне вільце молодої. Калину вишивали на рушниках, на сорочках, з неї плели вінки тощо. + Прийдуть з України верби і тополі, + Стануть над тобою, листям затріпочуть, + Тугою прощання душу залоскочуть. + Українське село важко уявити без верб. їх висаджували на городах, біля ставу, річки, в кінці греблі, на левадах, на дорогах, що вели в село, на пагорбах, на видолинках, на болоті. Отож, верба росте в кожному регіоні України, вона невибаглива до кліматичних умов. На земній кулі близько п’ятисот різновидів верби, тридцять з них зустрічається в Україні.

Безкоштовні Реферати по Без Верби і Калини Нема України для студентів. 1 - 20. Зберегти роботу. Народні символи України. ільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30.

Розширити знання дітей про вербу і калину, як рослини-символи України; показати, як оспівував їх український народ; розвивати спостережливість, творчі здібності, тренувати пам’ять, мислення, зв’язне мовлення учнів; виховувати у дітей любов до рідного слова, до національний традицій, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього світу, любов до рідного краю.

«Без калини нема України» Презентація проекту Перебіг заходу Клас прикрашений вишитими рушниками. Поміж рушниками кетяги калини, малюнки із зображенням калини. На дошці написано «Червона калина. Без верби і калини- немає України Мета: ознайомити учнів з народними символами України, розширити уявлення дітей про традиції та звичаї українського народу, виховувати. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців клен

Верба і калина – невіддільні атрибути українського народу. Верба символ краси, неперервності життя, вона дуже живуча. Здавна в Україні вербу вважають святим деревом. Калина – дерево українського народу. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось тому на весільних дівочих і навіть парубочих сорочках, на рушниках вишивали кетяги калини. А в пісні співається: Говорила мати: “Не забудься, сину, Як будуєш хату, посади калину. Бо вогненні грона – наша кров. червона. Зоряна калина – і краса, і врода. Нашої країни, нашого народу.” Калина – це й символ, кра.

Тема. Без верби та калини – нема України. Мета. Розширити знання дітей про калину як рослину – символ України; показати, як оспівував її український народ. Виховувати любов до рідного слова, свого краю, розвивати зв’язне мовлення, художні здібності учнів. Матеріали до уроку. Вірші, пісні про калину, малюнки дітей. Всі учні в українському одязі, на столі коровай, прикрашений гілочками калини. Учитель. Кожен народ має свої тотеми, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин. Є вони і в нас. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки… Віддавна уос.

„Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села.У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду.Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води учень. Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба – природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для пиття брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.